З історії Центрів

Центри соціально-психологічної реабілітації населення, що наразі знаходяться у сфері управління Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО, раніше долали гуманітарні наслідки Чорнобильської катастрофи.

В Україні таких Центрів п’ять. Чотири у Київській області – в м. Боярка (Києво-Святошинський центр), смт. Бородянка, смт. Іванків, м. Славутич та один у Житомирській області – в м.Коростень.

Центри соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (так раніше звучала повна назва Центрів) почали створюватися у 1994 році за ініціативи „ЮНЕСКО” як один із механізмів подолання гуманітарних наслідків Чорнобильської катастрофи. Центри створювались як структурні підрозділи МНС, але за значної фінансової підтримки міжнародних донорів, які частково фінансували навчання спеціалістів, ремонт приміщень, придбання меблів та обладнання.

Центри розпочинали свою діяльність у співпраці з Чорнобильською Програмою ООН, а згодом із Чорнобильською Програмою Відродження і Розвитку ПРООН в Україні. Центри мають високу міжнародну репутацію як надійних партнерів. Багато років Центри співпрацювали з американською неурядовою організацією «Друзі Чорнобильських центрів в Америці», або «Friends of Chernobyl Centers U.S. Inc. (FOCCUS)». Центри було орієнтовано міжнародними науковими експертами на довгострокову діяльність з реабілітації постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи населення та на всебічний розвиток місцевих громад. Довгий час планувалося розширення мережі подібних центрів.

У Центрах сформувалися унікальні колективи високих професіоналів та небайдужих ентузіастів, фахівців широкого профілю, здатних до освоєння нових напрямків роботи. Спеціалісти Центрів мають великий досвід роботи з болючими проблемами, які характерні для всього українського суспільства: кризові психологічні ситуації; профілактика підліткової наркоманії та СНІДу, алкоголізму та тютюнопаління; місцеві соціальні та екологічні проблеми. З роками акценти в діяльності Центрів змінювались, оскільки основним принципом була робота на запит місцевої громади. Центри стали своєрідними осередками громадського життя, а спеціалісти, що працюють у них – лідерами думок.

У центрах працюють психологи та соціальні працівники, діє інформаційно-аналітична служба (ІАС), штатним розписом передбачений фахівець зі зв’язків з громадськістю. Створені сайти, на яких активно висвітлюється діяльність Центрів.

У 2014 році Центри були передані з Міністерства надзвичайних ситуацій до Мінсоцполітики, а у вересні 2014 – до щойно створеної Державної служби у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції.